Єрусалимська Біблія: Питання і відповіді
Що таке «Єрусалимська Біблія»?
Єрусалимська Біблія (La Bible de Jérusalem) — це одне з найавторитетніших, найвпливовіших та науково обґрунтованих римо-католицьких видань Святого Письма XX століття. Вона здобула світове визнання завдяки поєднанню високої точності перекладу з оригінальних мов (давньоєврейської, арамейської та давньогрецької) із глибоким науково-критичним, історичним та богословським коментарем.
Хто був ініціатором і творцем цього перекладу?
Головна роль у створенні належить Французькій біблійно-археологічній школі в Єрусалимі (École Biblique et Archéologique Française de Jérusalem).
- Цю наукову інституцію заснував у 1890 році чернець-домініканець отець Марі-Жозеф Лагранж (Marie-Joseph Lagrange, OP).
- До перекладу та укладання коментарів долучилися провідні католицькі біблеїсти, археологи, історики та літератори (зокрема, відомий французький письменник Поль Клодель).
Чому існував спротив перекладам із мов оригіналу та як понтифіки захищали Вульгату?
Спротив перекладам Святого Письма безпосередньо з гебрейських і грецьких рукописів тривав у Католицькій Церкві кілька століть і мав під собою як догматичне, так і антимодерністське підґрунтя:
- Догматичний авторитет Тридентського собору (1546 р.):У відповідь на Реформацію та протестантське гасло Sola Scriptura собор проголосив латинську Вульгату св. Єроніма єдиним офіційним («автентичним») текстом для публічного богослужіння, читання й богословських дебатів. Будь-які національні переклади мали базуватися виключно на латинському тексті або строго з ним звірятися, щоб запобігти спотворенню церковних догматів.
- Антимодерністська криза та Папа Пій X:На межі XIX–XX століть понтифіки (зокрема Лев XIII у Providentissimus Deus, 1893 р., та особливо святий Пій X в енцикліці Pascendi Dominici Gregis, 1907 р.) вбачали в науковій світській філології загрозу раціоналізму. Звернення до оригіналів часто трактувалося консервативними колами як спроба поставити під сумнів чудеса, пророцтва, богонатхнення та історичність біблійних оповідей.
- Інституційне протистояння Римської курії та неотомізму:
- Свята Канцелярія (нині — Дикастерія доктрини віри): Пильно відстежувала публікації екзегетів, розглядаючи будь-яку перевагу єврейського Масоретського тексту чи Септуагінти над Вульгатою як небезпечне вільнодумство та потенційну загрозу авторитету Церкви.
- Папський університет св. Томи Аквінського («Ангелікум»): Головний римський осередок суворого неотомізму (на чолі з впливовим богословом отцем Реджинальдом Гаррігу-Лагранжем) жорстко критикував історико-критичний підхід. Консервативні богослови вважали, що релятивізм та пошук первинних історичних контекстів руйнують класичне догматичне богослов’я.
Якими конкретними кроками перешкоджали Біблійній школі в Єрусалимі?
На початку XX століття École Biblique зіткнулася з серйозним тиском:
- Цензура та застереження: У 1905–1912 роках Консисторія та Свята Канцелярія піддали нищівній критиці коментарі отця Марі-Жозефа Лагранжа до Книги Буття. Його праці отримали суворе застереження, а низку з них було заборонено перевидавати чи поширювати серед семінаристів.
- Адміністративний тиск та усунення: У 1912 році під тиском Святої Канцелярії отець Лагранж був змушений тимчасово залишити посаду директора, виїхати з Єрусалима до Франції та припинити викладання старозавітної екзегези.
- Діяльність мережі «Sodalitium Pianum»: Таємна антимодерністська мережа в Римі збирала доноси на професорів школи, звинувачуючи їх у тому, що вони є домініканцями, але «піддалися впливу німецького протестантського раціоналізму».
- Директиви Папської Біблійної Комісії: У перші десятиліття XX століття комісія ухвалювала жорсткі постанови (наприклад, вимогу визнавати виключно буквальне авторство Мойсея для всього П’ятикнижжя), що суперечило новітнім філологічним даним школи.
Що стало переломним моментом для створення перекладу?
Вирішальним фактором стала енцикліка Папи Пія XII «Divino afflante Spiritu» (1943 рік).
- Понтифік офіційно розмежував догматичну надійність Вульгати (вона вільна від помилок у справах віри й моралі) та її текстологічну обмеженість як давнього перекладу.
- Пій XII проголосив звернення до першоджерел обов’язком католицьких учених і благословив використання методів сучасної текстології, археології та історико-критичного аналізу. Це зняло підозри з École Biblique та дало зелене світло для масштабної роботи.
Коли вперше побачила світ Єрусалимська Біблія?
- 1948–1955 роки: публікація окремих книг Біблії у вигляді зошитів із розлогими науковими вступами та примітками.
- 1956 рік: вихід першого повного однотомного видання французькою мовою (La Bible de Jérusalem).
- 1961 та 1973 роки: доопрацьовані, виправлені та доповнені видання французького оригіналу.
Чим відрізняється структура та коментарі Єрусалимської Біблії?
- Текстологічна точність: переклад здійснено безпосередньо з мов оригіналу на основі найкращих критичних видань давніх манускриптів.
- Науковий апарат: кожна книга містить ґрунтовний вступ з аналізом авторства, історичного контексту, літературного жанру та богословської ідеї.
- Паралельні місця: розгалужена система перехресних посилань на берегах сторінок, яка пов’язує Старий і Новий Завіти в єдину історію спасіння.
- Транслітерація Імені: у старозавітних текстах священне ім’я Бога послідовно передавалося як «Ягве» (Yahweh), а не замінювалося традиційним словом «Господь».
Як Єрусалимська Біблія вплинула на переклади іншими мовами?
Французьке видання стало міжнародним стандартом для перекладів багатьма мовами світу:
- The Jerusalem Bible (1966): перший повний англомовний переклад (до літературної редакції якого долучився Дж. Р. Р. Толкін, переклавши Книгу Йони).
- The New Jerusalem Bible (1985): оновлене англійське видання з урахуванням новіших знахідок кумранських рукописів та сучасної мови.
- Переклади на іспанську, італійську, німецьку, польську (Biblia Jerozolimska) та португальську мови активно запозичували саме вступні статті, систему приміток та текстові коментарі Єрусалимської школи.
Яке значення має Єрусалимська Біблія сьогодні?
Вона залишається еталоном біблійного коментування для студентів-богословів, священнослужителів і світських читачів. Завдяки балансу між академічною строгістю та вірністю християнському переданню, Єрусалимська Біблія зробила біблійну науку доступною для широкого кола читачів і суттєво вплинула на літургійне відродження після Другого Ватиканського собору.
Читайте далі біблійний аналіз: